Ікона іменна "Миколай Чудотворець" (сріблення)

 Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, великий угодник Божий і Чудотворець, глибоко шанований усім християнським світом. Благословенний Бог, який дарував нам дивовижний скарб - ангелоподібного Миколая. Обранець Божий Миколай став вершиною всіх чеснот, піднятою до райської висоти.

 Святитель народився в місті Патари Лікійської області (південне узбережжя Малоазійського півострова) близько 280 року в сім'ї шляхетних і благочестивих християн Феофана і Нонни. Сповнене Божої благодаті, новонароджене немовля без підтримки простояло у водохресній купелі три години, віддаючи тим славу Пресвятій Трійці. Йому дали ім'я Миколай (грец.- "переможець народу").
 Ще немовлям, він почав постити: приймав молоко матері по середах і п'ятницях тільки після здійснення батьками вечірніх молитов, о дев'ятій годині. Коли хлопчик підріс, батьки віддали його вчитися. Миколай був вельми успішний у вивченні багатьох наук, завдяки своїм природним талантам, а дією благодаті Святого Духа досконало осягнув премудрість Божественного Писання. Благодать Святого Духа зміцнювала душу майбутнього святителя: він ухилявся від усякого роду забав і неробства, зберігав цнотливість, любив читання Святого Писання, часто відвідував церковні служби.Дядько його, єпископ Патарський Миколай, бачачи благочестя отрока, дав йому пораду присвятити своє життя служінню Церкві та возвів його в церковний ступінь читця.
 Через кілька років він посвятив святого Миколая в сан пресвітера, доручивши йому благовістити Слово Боже. Своїм ревним служінням Богу молодий пресвітер був подібний до мудрого старця і здобув за це глибоку любов пастви.Після смерті батьків, святий Миколай роздав нужденним увесь маєток, який успадкував.

 Будучи дуже милосердним до бідних і нужденних, він допомагав і тим, хто до нього звертався по допомогу, і тим, хто не робив цього з помилкового сорому, допомагаючи останнім таємно. Саме так, таємно, він і допоміг одному розореному чоловікові видати заміж його дочок, які від відчаю готові були стати на шлях блуда. Одного разу, коли майбутній святитель здійснював паломництво до Єрусалима, на морі розігралася сильна буря. По молитві святого буря вщухла, а корабельник, що впав з високої щогли на палубу, встав неушкодженим. В Єрусалимі зі сльозами молився святий Миколай на Голгофі, де Господь наш Іісус Христос спокутував гріхи всіх людей, вклонився також і іншим святиням. Двері єдиної на той час церкви на Сіонській горі самі відчинилися перед святим Миколаєм. Він вирішив піти в пустелю для безмовних подвигів, але Господь уві сні відкрив йому Свою волю - здійснювати на батьківщині призначене йому служіння.
 Коли святий Миколай повертався додому, корабельники вирішили обдурити його, спрямувавши корабель в інший бік.
Але за молитвою святого сильний вітер, що налетів, поніс корабель у потрібному напрямку. У Лікії, угодник Божий, бажаючи безвісності, вступив у братство обителі "Святий Сіон". Але Господь знову нагадав йому у видінні, що очікує від нього не подвигів безмовності, а пастирського служіння серед людей. Тоді святий Миколай, уникаючи людської слави, вирушив не в Патари, де всі його знали, а в Міри, головне місто Лікійської області (нині невелике селище в Туреччині).

 Водночас, у Мирах помер архієпископ Іоанн, а єпископи Лікії зібралися для обрання нового архіпастиря. Їхні думки з цього питання розділилися, і тому вони вирішили здійснити спільну молитву, щоб Господь Сам вказав Свого обранця. Молитва була почута: старшому з них Господь відкрив, що єпископом має стати людина на ім'я Миколай, яка першою прийде вранці до храму. Так, з волі Божої, святий Миколай став первосвятителем Лікійської Церкви. У новому служінні подвижника зміцнювало видіння, в якому Господь Ісус Христос подавав йому Євангеліє, а Пречиста Богоматір покладала на нього омофор.І в сані єпископа святитель Миколай залишався, як і раніше, лагідним, смиренним і милосердним, виконуючи слово Євангелія: "... нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного" (Мф. 5, 16). Він носив простий одяг, весь день проводячи в трудах і тільки наприкінці дня куштуючи пісну їжу. Для кожної людини - багатої і бідної, старої і молодої, здорової або в хворобі - святитель Миколай був невичерпним джерелом благодіянь і милосердя. Надаючи допомогу в життєвих потребах, він найбільше дбав про зцілення душ від гріха.

 У період гоніння на християн, піднятого імператором Діоклітіаном (284-305), коли постраждало чимало мучеників і священномучеників, святитель Миколай, разом із багатьма християнами, був поміщений до в'язниці. Він стійко переносив голод і спрагу, втішав і духовно зміцнював в'язнів, переконував їх не боятися мук і до кінця сповідувати свою святу віру. Святитель готувався до мученицької смерті, але Господь зберіг Свого обранця для користі Церкви.Коли почав правити новий імператор Костянтин Великий (324-337), він припинив гоніння на християн і звільнив сповідників, дарувавши Церкві свободу і мир. Святитель Миколай повернувся до своєї пастви, продовжив мудро керувати нею, а також намагався просвітити світлом християнства язичників, знищував капища, звергав ідолів.

 У ті роки виникла єресь псевдовчителя Арія, який наважився заперечувати єдиносущність Господа нашого Ісуса Христа з Безначальним Його Отцем. Для засудження лжевчення 325 року було скликано в місті Нікеї I Вселенський Собор. На Соборі, серед понад 300 учасників, був і святитель Миколай. Почувши богохульні промови Арія, святитель Миколай, як ревний хранитель чистоти Православ'я, не стерпів такої зухвалості єретика і вдарив його по щоці. За такий вчинок отці Собору зняли зі святого Миколая сан єпископа і взяли під варту.
Тієї ж ночі, кільком учасникам Собору було таке ж видіння, якого раніше сподобився сам святитель Миколай: Господь Ісус Христос вручав йому Євангеліє, а Пресвята Богородиця покладала на нього омофор. Тоді отці зрозуміли, що угодно було Господу дерзновення святителя Миколая, і тому, віддавши йому шану, повернули знаки єпископського сану.Повернувшись у свою єпархію, святитель Миколай продовжив трудитися на благо Церкви: сіяв слово істини, викривав єретиків, наставляв тих, хто заблукав, на істинний шлях.
Також святитель Миколай прославився як рятівник від бід і заступник несправедливо скривджених. Один користолюбний градоначальник засудив до смерті трьох невиновних чоловіків. Але коли меч був уже занесений над головами засуджених, святитель Миколай, який раптом з'явився на місці страти, відсторонив варту і зупинив руку ката. Ніхто не посмів перешкодити святителю. Святий Миколай грізно викрив градоначальника, який, зізнавшись у своєму гріху, просив прийняти його покаяння. При цьому були присутні імператорські воєначальники: Непотіан, Урс і Ерпіліон. Незабаром їх спіткала подібна доля: їх оббрехали перед імператором у зраді й засудили на страту. У в'язниці засуджені згадали про святителя Миколая і стали молити його про допомогу. Великий Чудотворець і швидкий заступник тієї самої ночі з'явився імператору Костянтину уві сні та наказав відпустити невинно засуджених, що й було зроблено.Ще не раз відчували на собі милосердну допомогу святителя Миколая жителі міста Мири Лікійські. Одного разу, за молитвами святого, місто було врятоване від голоду. Він з'явився уві сні одному італійському купцеві і попросив його привезти в Міри пшеницю, давши в завдаток три золоті монети. Коли купець прокинувся, то виявив у своїй руці монети і поспішив виконати прохання святого.

 Багато разів святитель Миколай рятував тих, хто терпить лихо на морі, мандрівників, які заблукали, рятував стражденних із полону й ув'язнення.Незліченну кількість випадків чудесної допомоги, милосердний і швидкий помічник святитель Миколай, здійснив, як за свого земного життя, так і після свого успіння.

 Смію припустити, що, напевно, немає жодної православної людини, життя якої не торкнулася батьківська любов святителя Миколая Чудотворця.
 Дивен Господь в святих своїх, і мене з моєю сім'єю святитель Миколай не залишив без своєї любові й турботи, надійний заступнику і швидкий помічнику, величаємо і дякуємо тобі! Люди до нього звертаються, як  в скрутну хвилину для реальної швидкої допомоги і заступництва від бід, так і щоб спитати поради та благословення для прийняття складного відповідального рішення. І милосердний швидкий помічник, наш отець святитель Миколай допомагає: і зримо і незримо, і порадою, і участю, і таємно, і явно... Описано безліч випадків, коли він з'являвся на допомогу людям в образі звичайної людини, саме там і в той час, коли це було потрібно...
Величаємо і дякуємо тобі, милосердний угоднику Божий, отець наш, святителю Миколає Чудотворче, за те, що, незважаючи на нашу негідність і гріхи, не випускаєш нас із надійних і люблячих обіймів твоїх!

 Святитель Миколай мирно відійшов до Господа в глибокій старості (+ ок. 345-351).У 1087 році було урочисте перенесення мощей святителя з Мір Лікійських до італійського міста Барі, де вони донині спочивають у мармуровому саркофазі в крипті собору, зведеного на честь святителя в XII столітті.У 1953 році саркофаг цей було відкрито. Нетлінні мощі святителя Миколая Чудотворця випромінюють цілюще миро, що допомагає стражденним духовно і тілесно.29 липня різдво Святителя і Чудотворця Миколая.

 Особливе обрання святого Миколая, швидкого помічника і славного чудотворця, спонукало віруючих людей святкувати день його славного народження поряд із різдвом Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.6/19 грудня день успіння святителя Миколая Чудотворця.9/22 травня перенесення святих мощей святителя Миколая Чудотворця з Мир Лікійських до міста Барі.